Друга державна мова? Розбираємося!

Надання російській мові статусу другої державної мови, або ж встановлення двомовності, на даний момент є досить спекулятивним і обговорюваним питанням. Тобто це явище, безумовно, має своїх прихильників та противників. Взагалі, загальноприйняте визначення двомовності дав американський лінгвіст У. Вайнрайх. За його словами, двомовність - це практика поперемінного використання двох мов.

Розрізняють індивідуальний і масовий білінгвізм. Індивідуальним білінгвізмом називають володіння і використання двох мов окремими індивідами одномовної спільноти. Немає сумніву в тому, що володіння двома або кількома мовами збагачує людину додатковими знаннями інших культур і можливістю вільно спілкуватися з іноземцями.

Ґете говорив: «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина».

Незаперечним також є той факт, що будь-яка спільнота потребує білінгвів як посередників між своєю та чужою культурами.

Але натомість, реальний стан речей у двомовних спільнотах чудово відобразив відомий мовознавець Юрій Шевельов, на якого у своїй книжці покликається Лариса Масенко.

Фіни не хочуть розуміти шведську в країні Су-омі. Фламандці - французьку в Бельгії. Немає єдиної літературної мови Норвегія, що створює певні проблеми. Франкомовний Квебек силкується стати незалежною державою...

«Поширення двох мов в одній країні завжди є станом нестійкої рівноваги, що має тенденцію або до перетворення на одномовність, або до розпаду єдиної держави на частини за мовною ознакою». Тож чи справді двомовність є ознакою демократії?

В Україні не йде боротьба з російською мовою, а головною проблемою є політика русифікації.

Про це розповіла в інтерв'ю Цензор.НЕТ заступниця глави Міністерства культури VIII скликання, молоді та спорту Ірина Подоляк.

"Я хочу ще раз наголосити, що в Україні жодна притомна людина не веде боротьби з російською мовою, бо це ідіотично. В Україні проблемою є не російська мова, а політика русифікації. Я не хочу говорити про Емський і Валуєвський укази, це надто далеко. Я говорю винятково про період ХХ століття. Та ми ж розуміємо, що живемо в світі наслідків", - сказала вона.

Як повідомлялося, в Україні 16 липня 2019 року набрав чинності Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Це питання стояло й в 2014 році , саме тоді був проведений референдум, що розглядав це питання.

Проти надання російській мові статусу державної виступають 56,5% українців.

37,6% готові підтримати варіант, згідно якого українська та російська - дві державні мови.

Водночас 5,9 відсотків респондентів вагалися із відповіддю.

У нас багато спільного з російським народом, також багатьох із нас об'єднують спільні родинні зв'язки, але ми не повинні забувати - що ми також велика суверенна держава і державна мова у нас повинна бути одна: українська. Ми не повинні забувати про суспільно-моральну гідність, про те, що викликає і підтримує загальну повагу, почуття гордості, бо без цього ніколи не матимем власної гідності і самоповаги.